|
15:43
Програма ХVІІІ Міжнародної наукової конференції, „ВОЛИНСЬКА ІКОНА: дослідження та реставрація”.
|
|
|
27 – 28 жовтня 2011 року
м.Луцьк
Оргкомітет конференції:
Валерій Дмитрук – заступник начальника управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації;
Анатолій Силюк – директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України;
Євгенія Ковальчук – заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук;
Тетяна Єлісєєва – завідувач Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею;
Микола Мігас – вчений секретар Волинського краєзнавчого
музею.
Конференція проводиться в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтва і туризму у Волинській області на 2011–2015 роки.
27 жовтня (четвер)
Волинський краєзнавчий музей,
м. Луцьк, вул. Шопена, 20, конференцзал
9.00 – 10.00 Реєстрація учасників конференції. Ознайомлення із експозиціями та виставками Волинського краєзнавчого музею.
10.00 – 10.30 Відкриття конференції.
10.30 – 13.00 Пленарне засідання.
13.00 – 14.00 Презентація нових видань з сакрального мистецтва.
14.00 – 15.00 Перерва.
Музей волинської ікони
м. Луцьк, вул. Ярощука, 5
15.00 – 18.00 Секційні засідання.
18.00 – 19.00 Ознайомлення із експозиціями та виставками Музею волинської ікони.
19.00 Товариська вечеря.
28 жовтня (п’ятниця)
7.30 – 16.00 Виїзне засідання.
Ознайомлення із експозиціями Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського, Володимир-Волинського історичного музею, ознайомлення з пам’ятками сакрального мистецтва та культової архітектури Стародавнього Володимира, Зимненського Святогорського монастиря та Свято-Успенського чоловічого монастиря с. Низкиничі Іваничівського району.
16.00 – 17.00 Підведення підсумків конференції.
Регламент: Доповіді – до 20 хв.
Повідомлення – до 10 хв.
27 жовтня (четвер)
Волинський краєзнавчий музей, м.Луцьк, вул. Шопена, 20
10.00 – 10.30 Відкриття конференції.
Володимир Лисюк, начальник управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації, заслужений працівник культури України.
Анатолій Силюк, директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.
Вітання гостей.
10.30 –13.00 Пленарне засідання
Володимир і Луцьк – дві традиції оздоблення інтер’єру храму в мистецтві княжої доби.
Віктор Мельник – реставратор-консультант Львівської Духовної семінарії Святого Духа, м.Львів.
Деякі спостереження з іконопису Галицько-Волинського князівства XIII – XIV століть.
Енгеліна Смирнова – доктор мистецтвознавства, професор Московського державного університету історик давньоруського мистецтва, м.Москва, Росія.
Тематичний репертуар волинського іконопису XIII – XVIII cт. До постановки питання.
Василь Пуцко – заступник директора з наукової роботи Калузького обласного художнього музею, м.Калуга, Росія.
Не зафіксованого походження ікона збірки Волинського краєзнавчого музею й початки української іконографії Спас у Славі.
Володимир Александрович – доктор історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, м. Львів.
„Холмська Богородиця” – ікона польсько-українського пограниччя.
Анджей Вавринюк – кандидат географічних наук, працівник кафедри міжнародних відносин Інституту неофілології Державної вищої професійної школи у Холмі, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки, Республіка Польща.
Образи Матері Божої Холмської у Білорусії.
Володимир Карелін – кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Національного мистецького музею Республіки Білорусь, м.Мінськ, Республіка Білорусь;
Микола Мельников – науковий співробітник Музею старожитнобілоруської культури Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору НАН Білорусі, м.Мінськ, Республіка Білорусь.
Навколо однієї пам’ятки. Асекурація Його Королівської Величності дана Марії у її Холмській іконі: лист короля Яна Казимира.
Христина Март – директор Хелмського музею, м.Хелм, Республіка Польща.
Хранителі ікони Богородиці Холмської.
Оксана Ременяка – кандидат мистецтвознавства, завідувач лабораторії мистецтва новітніх технологій Інституту Проблем Сучасного Мистецтва Академії Мистецтв України, доцент кафедри культурології НаУ КМА, м.Київ.
Дві давні пам’ятки з церкви Св. Безcрібників Козьми і Даміана села Тур’є.
Любов Бурковська – кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України, м.Київ.
Хіміко-технологічне дослідження пам’яток волинського іконопису ХVII – ХVIII ст.
Наталія Шевченко – старший науковий співробітник наукового відділу фізико-хімічних досліджень ННДРЦУ, м.Київ;
Олена Асаулова – старший науковий співробітник наукового відділу фізико-хімічних досліджень ННДРЦУ, м.Київ.
Ікона „Святих Йоахіма і Анни” зі збірки Волинського краєзнавчого музею у Луцьку як приклад формування іконографії Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії у церковному малярстві.
Пйотр Кондрацюк – кандидат мистецтвознавства, заступник директора Музею Замойського в Замосці, викладач історії мистецтва і архітектури у Вищій Суспільно-Природничій Школі у Любліні, м.Замосць, Республіка Польща.
„Сидячий Ієсус” у білоруській скульптурі ХVII – XІX ст.
Олександр Ярошевич – кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник Національного мистецького музею Республіки Білорусь, м.Мінськ, Республіка Білорусь.
Іконостас із Загорівського монастиря (Вощатинський іконостас) 1722 р. авторства Йова Кондзелевича.
Тарас Откович – завідувач відділом наукових досліджень Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України, пошукувач Львівської Національної академії мистецтв, м.Львів.
Ікона Пресвятої Богородиці Mariahilf – Пасовська-Цареградська.
Вячеслав Шуліка – кандидат мистецтвознавства, художник-реставратор, доцент кафедри реставрації станкового і монументального живопису Харківської державної академії дизайну і мистецтв, м.Харків.
Образ Спаса в тернії у релігійному живописі Волині ХVІІІ ст.
Людмила Карпюк – провідний науковий співробітник Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Острозьке мистецьке середовище кін. XVIII – поч. XX ст.
Микола Бендюк – художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника м.Острога, м.Острог.
Огляд колекції ікон святого Миколая з фондів Чернівецького художнього музею.
Лариса Корущак – завідувач відділу науково-освітньої роботи Чернівецького художнього музею, м.Чернівці.
Ікона Богородиці Одигітрії з Троїцької церкви села Тростянець Ківерцівського району Волинської області. Питання авторства і датування.
Лариса Обухович – художник-реставратор Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Формування специфічних рис в українському іконописі XV–XVI століть.
Олексій Матицин – аспірант Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м.Шепетівка.
Колекція іконопису РОКМ в роки незалежності України: проблеми комплектування, збереження, студіювання та перспективи на майбутнє.
Анастасія Обарчук – магістр культурології, відповідальний секретар Рівненської обласної громадської організації охорони пам’яток історії та культури, м. Рівне.
Теоретико-методологічні засади комплектування фонду сакрального мистецтва (з практики Волинського краєзнавчого музею).
Євгенія Ковальчук – кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею, старший викладач кафедри документознавства і музейної справи Волинського національного університету імені Лесі Українки, м.Луцьк.
13.00 – 14.00 Презентація нових видань з сакрального мистецтва:
– Євангеліє апракос „Луцьке”. Друга половина ХІV ст. Факсимільне видання. –К.: 2011.
– Александрович В. Покров Богородиці. Українська середньовічна іконографія. – Львів: Інститут українознавства ім. Крип’якевича, 2010.
– 150 святинь Великої Волині. Мистецьке видання. Бібліотека авторського проекту„Обличчя Планети Земля”. – Рівне, 2011.
– Єлісєєва Т., Вигоднік А. Музей волинської ікони. Альбом. – К: Р.К. Майстер-принт, 2010.
– Штинько В., Ковальчук Є. Волинь: храми і люди. – Луцьк: ВМА „Терен”, 2010.
Музей волинської ікони
м. Луцьк, вул. Ярощука, 5
15.00 – 18.00 Секційні засідання.
СЕКЦІЯ 1. ІКОНА: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РЕСТАВРАЦІЯ
КЕРІВНИК СЕКЦІЇ: Володимир Александрович, доктор історичних наук, м.Львів.
СЕКРЕТАР: Євгенія Ковальчук, кандидат історичних наук, м. Луцьк.
Матеріали до каталогу волинської ікони ХVІІ–ХVІІІ ст. з колекції Волинського краєзнавчого музею.
Світлана Василевська – провідний науковий співробітник Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк;
Ангеліна Вигоднік – провідний науковий співробітник Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Образ Богородиці у волинському іконописі.
Тетяна Бідзіля – аспірант Львівської національної академії мистецтв, м.Луцьк.
„З’явлення” та „Гріб господній”: до питання датування, авторства ікон з колекції Національного заповідника „Замки Тернопілля”.
Тетяна Федорів – молодший науковий співробітник Національного заповідника „Замки Тернопілля”, м.Збараж.
Часопростір живопису волинського майстра Андрія (на прикладі трьох сцен люблінської поліхромії).
Вікторія Боярко-Долженко – магістр мистецтвознавства, аспірант Львівської національної академії мистецтв, старший лаборант кафедри гуманітарних наук ЛНАМ, м.Львів.
Доля ікони „Розп’яття з пристоячими” з Черська.
Марія Гелитович – кандидат мистецтвознавства, завідувач відділу давньоукраїнського мистецтва Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, м.Львів.
Сцени „Пасії Христових” у сакральному мистецтві: загальна характеристика, топографія і роль розміщення у сакральному просторі Високого іконостасу кінця XVI – початку XVII століття в Україні.
Вікторія Мазур – здобувач кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, м.Київ.
З історії Чудотворної ікони Божої Матері з села Піддубці Луцького району.
Геннадій Гулько – історик-релігієзнавець, заслужений працівник культури України, м.Луцьк.
Відмінність одягу єврея Єфоняша на XVII-сторічній іконі Успіння Богородиці з с. Пілганів у збірці Музею волинської ікони у Луцьку (ВКМ-138. 86х118 см.). До питання дослідження зображень Єфоняша у західноукраїнських іконах Успіння Богородиці.
Елжбєта Кукєр – магістр історії мистецтва, м.Краків, Республіка Польща.
Пам’ятки дерев’яної скульптури ХVІІ–ХІХ ст. у збірці Волинського краєзнавчого музею.
Тетяна Єлісєєва – завідувач Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
Фондові зібрання Національного заповідника „Замки Тернопілля” як джерело дослідження сакрального мистецтва Тернопільщини.
Наталія Скоропляс – головний зберігач фондів Національного заповідника „Замки Тернопілля”, м.Збараж.
СЕКЦІЯ 2. ДО ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
КЕРІВНИК СЕКЦІЇ: Василь Пуцко, м.Калуга, Російська Федерація.
СЕКРЕТАР: Тетяна Єлісєєва, м.Луцьк.
До питання інтерпретації богословського задуму стінопису церкви Спаса на Берестові.
Аліна Кондратюк – кандидат мистецтвознавства, провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, м.Київ.
Чи існував портрет архієпископа полоцького Йосафата Кунцевича?
Анджей Гіль – професор Католицького Люблінського Університету, заступник директора Інституту Центрально-Східної Європи у Любліні, м.Люблін, Республіка Польща.
Доля лаврського зібрання ікон за спогадами співробітника „Зондерштабу образотворчого мистецтва” Отто Кляйна.
Євген Кабанець – провідний науковий співробітник відділу історії Києво-Печерської Лаври та вивчення її мистецької спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, м.Київ.
Колекція плащаниць з фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького.
Маргарита Тихонова – старший науковий співробітник Дніпропетровського національного історичного музею ім.Д.І.Яворницького, м.Дніпропетровськ.
Хоругви XVIII – початку XX століття у збірці Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї.
Андрій Лінинський – реставратор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї, м.Львів.
Церква св. євангеліста Луки в с. Городне біля Любомля у XVIII ст. та Любомльський деканат унійної Холмської єпархії – в світлі матеріалів Державного архіву в Любліні.
Павло Сиговський – історик мистецтва, м.Люблін, Республіка Польща.
Матеріали до історії парафій візантійсько-слов’янського обряду в Луцькій дієцезії на сторінках часопису „Друг”.
Вітольд Бобрик – кандидат історичних наук, адьюнкт Природничо-Гуманітарного Університету в Сєдльцах, м.Сєдльце, Республіка Польща.
У пошуках історичного та мистецького життя Красносільського Спаського монастиря під Луцьком.
Олена Бірюліна – завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею, м.Луцьк.
З історії церкви св. Архістратига Михайла с. Пулемець Шацького району.
Олександр Остапюк – директор Любомльського краєзнавчого музею, м.Любомль.
Втрачена пам’ятка архітектури ХХ століття: Камінь-Каширська Свято-Миколаївська церква.
Наталія Пась – директор Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею, м.Камінь-Каширський.
До питання історії православної церкви на Волині. Шацький район (1945 – 1990 рр.).
Геннадій Гулько – історик-релігієзнавець, заслужений працівник культури України, м.Луцьк.
28 жовтня (п’ятниця)
7.30 – 16.00 Виїзне засідання.
Ознайомлення із експозиціями Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського, Володимир-Волинського історичного музею, пам’ятками сакрального мистецтва та культової архітектури Стародавнього Володимира, Зимненського Святогорського монастиря та Свято-Успенського чоловічого монастиря с. Низкиничі Іваничівського району.
16.00 – 17.00 Підведення підсумків конференції.
|
|
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
[ Реєстрація | Вхід ]
