Виставковий матеріал подано в хронологічній послідовності, розпочинаючи від подій на Євромайдані в Києві й завершуючи останніми новинами зі Сходу України. Тут є листівки, виготовлені Громадським Сектором Євромайдану та громадськими активістами з Луцька, перші примірники народної газети «Майдан», що мала на меті об’єднати розрізнені групи протестувальників не тільки в Києві, але на всіх Майданах України, фотознімки, особисті речі волинських учасників Революції Гідності, національний стяг Першої сотні Волині, тощо. Промовистими є поезії Дмитра Павличка, зібрані в збірку «Вірші з Майдану», що була видрукувана на початку 2014 року. «Вони – наче листівки УПА. Написані з натхненням, безстрашністю і самовідданістю вояка, котрий піднявся у вирішальну атаку з іменем України на вустах, ці вірші стають піснею, клятвою, молитвою», – читаємо у передмові збірки.

   Ряд фотознімків, поданих на виставці, є яскравим ілюстративним матеріалом, який складає картину подій на Майдані в Києві, Луцьку, Камені-Каширському в грудні 2013 – лютому 2014 року. Вирізняються світлини загиблих мітингувальників Майдану, яких назвали Небесною Сотнею, – істинних патріотів, які віддали своє життя за Україну і які зуміли змінити світ.

   На виставкових полицях експонується збірка віршів Героя Небесної Сотні львів'янина Богдана Сольчаника «Кухні мого покоління», надіслану на прохання музею активістами львівської громадської організації «Опора», з якою, до слова, свого часу працював автор поезій. «Богдан живий! Він живе в кожному вірші цієї збірки, в кожній виплеканій ним фразі, перечитаній і промовленій кимось у голос. Живе в історіях, які ми пам’ятаємо і які він не встиг оповісти. Живе у своїх незавершених планах і недомріяних мріях. Живе просто тому, що ми не даємо йому померти, вдруге», – написав у передмові Олександр Неберикут.

   Продовженням музейної виставки є відомості про війну на сході України, яка забрала тисячі життів українських воїнів. За час війни не повернулось додому п'ятеро наших земляків: Микола Королько, уродженець с. Тоболи, загинув 21 липня поблизу Луганського аеропорту, Дмитро Герасимик із Видерти помер 17 серпня від тяжких поранень, отриманих в зоні АТО, Сергій Приймак із с.Полиці поліг в бою 21 серпня поблизу Новомихайлівки Донецької області, Микола Павляшик із Качина і Сергій Дем'яник із Каменя-Каширського – загинули 25-26 серпня під Іловайськом.

   У зоні бойових дій отримали поранення Богдан Пташник із Бузак – громадський діяч, активіст видання «Вісті Каменя», який воював у складі батальйону «Донбас», Валерій Калапуц із Доброго – доброволець батальйону «Донбас», Сергій Зінчук, уродженець с.Заріччя, а нині – житель районного центру, який добровільно вступив до лав Національної Гвардії, Анатолій Сущ із с.Карпилівка – рядовий 51 ОМБР, Анатолій Устимюк із с.Раків-Ліс – молодший сержант контрактної служби-десантник, який згодом «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Анатолій Сущ після лікування в госпіталі повернувся додому i завітав до музею

   Нині музейними працівниками продовжується робота щодо збору інформації та їх свідчень про земляків – учасників бойових дій, поранених, полонених, зниклих безвісти.

   Варто зауважити про неймовірно важливу діяльність волонтерських груп, які надають реальну допомогу військовим, пораненим, сім'ям загиблих, переселенцям. В ініціативній групі «Волинь-SOS» трудиться наша землячка Тетяна Должко, тендітна жінка і мама двох діток, яка разом із однодумцями здійснює вчинки, гідні подиву і великої поваги.

   Сьогоднішнім подіям історія ще зробить власну оцінку. А Воїни Світла і Добра стали Ангелами. Тими, що тримають на крилах небо...

Наталя Пась,

директор Камінь-Каширського краєзнавчого музею